Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Юрій Возняк про відродження органічного землеробства в Україні

Категорія:

Світ:

Органічні харчі в Україні нині непопулярні, але... Україна може посісти чільне місце серед виробників органічних харчів – вважають як ентузіасти «зеленого» землеробства, так і незалежні експерти ринку.
Допомогти у цьому може як зростаючий інтерес до «чистих» продуктів у світі, так і те, що значні площі сільськогосподарських земель в Україні за десятиліття економічної руїни «відпочили» від технологій і хімікатів, які широко застосовувалися за радянських часів.

Унікальний шанс для органічного землеробства в Україні

Згідно із світовими стандартами, органічним уважається землеробство, у якому не використовуються синтетичні хімікати, яке передбачає мінімальну оранку ґрунту та не застосовує генетично-модифікованих організмів.

Така технологія дозволяє вирощувати якіснішу, смачнішу та кориснішу продукцію, і не шкодить навколишньому середовищу.

Саме тому дедалі більше людей, особливо у розвинених країнах, згодні платити за «чисті» харчі на 10-50% дорожче.

Юрій Возняк, лікар за фахом, керівник метапроекту «Село Третього Гетьманату», член-кореспондент Академії наук та ентузіаст органічного землеробства каже, що Україна цілком може посісти поважне місце на цьому ринку:

«Україна має унікальний шанс, тому що ми зможемо виростити продукцію у кілька разів дешевше, ніж вона є у світі, а те, що вона буде кориснішою, то жодних сумнівів немає. Ви не повірите, але на сьогодні найпоширенішою харчовою контрабандою з України на Захід є чорний хліб.

Це зараз кажуть, що це є неможливим. А мине рік, коли запрацюють перші комплекси, то скажуть, що у цьому щось є. Через три роки скажуть, Господи, ми всі знаємо, про що ви говорите. А через п'ять років продукти українського виробництва будуть розкуповуватися у першу чергу.»

З одного боку, знамениті українські чорноземи є дуже виснаженими завдяки рокам «промислового» ведення сільського господарства. З іншого боку, через десятиліття економічної кризи великі площі землі мали змогу «відпочити» від тон хімікатів, а тому саме зараз було б слушно говорити про відродження органічного землеробства в Україні.

Тим більше, що, зі слів Юрія Возняка, наслідки радянських традицій екстенсивного сільського господарства стають дедалі відчутнішими:

«Після Вітчизняної війни у 50-х роках Україна пішла не шляхом інтенсивного, а екстенсивного виробництва, тому що люди з села поїхали до міст будувати танки. З тих 40 мільйонів гектарів землі, що у нас в сільському господарстві, 30 мільйонів гектарів було зорано плугами. Тобто 80% землі розорено – це не сумісно з життям, це як у людини буде під опіком 80% шкіри. Тобто маючи зараз 30 мільйонів гектарів ріллі, ми можемо скоротити це до 10 мільйонів, і цього вистачить, аби нагодувати нас та всіх сусідів. А на решті землі мають пастися корови та коні. За часів трипільської культури на одну людину було чотири худоби, а зараз – на одну худобу чотири людини» - каже Юрій Возняк.

За та проти органіки

Тим часом прихильники індустріальних методів у сільському господарстві кажуть, що органічне землеробство потребує більше витрат, є менш врожайним, а культури більш вразливими до різних шкідників.

Прибічники ж «органіки» кажуть, що такі господарства витрачають менше, зокрема через те, що не купують пестицидів, мінеральних добрив та значно менше витрачають пального, та й врожайність на «чистій» землі досить часто є вищою за ту, що є при застосуванні традиційних технологій.

Семен Антонець, що керує органічним господарством у 8 тисяч гектарів у Полтавській області, каже, що, звісно, не витрачається на добрива та хімікати, проте йому не вдається економити на солярці, та й врожайність інколи буває меншою, ніж у традиційних господарствах.

Проте фермер каже, що для нього це не головне. Він шкодує, що чисту продукцію залюбки беруть австрійці та німці, але мало – українці:

«Це землеробство затратне, інколи і менші врожаї бувають. Ніякої економії дизпалива у нас немає, бо треба із бур’янами боротися. Натомість мільйони чотири на рік ми не витрачаємо на мінеральні добрива, ядохімікати та гербіциди. Але суть у тім, що органічне землеробство дозволяє природне відтворення родючості ґрунтів. А крім того, ми одержуємо органічну продукцію, у якій немає хімікатів. Чи потрібна нації здорова продукція, чи ні – ось у чому питання».

Український хліб на експорт

За даними Міжнародної федерації сільського господарства, в Україні зараз налічується понад 30 «зелених» господарств. Їх загальна площа становить всього 0.5% від землі сільськогосподарського призначення в Україні.

Як твердить заступник директора Проекту аграрного маркетингу Андрій Ярмак, більшість із них експортують свою продукцію. Здебільшого - і це є нетиповим для органічного землеробства у світі - йдеться про експорт зерна, а не овочів та фруктів, як в інших країнах.

Маркетолог каже, що на внутрішньому ринку, не зважаючи на те, що попит на подібну продукцію потроху починає формуватися, «харчі без хімікатів» поки що не є масовим явищем, бо державної системи сертифікації не існує, а отже, під егідою «екологічно-чистої» можна продавати будь-яку продукцію.

А от на зовнішньому ринку українське аграрне землеробство має цілком серйозні перспективи, оскільки є попит на таку продукцію і є механізм її сертифікації, тобто гарантії того, що її справді вирощено за органічною технологією.

Разом із тим, зі слів Андрія Ярмака, «ці перспективи передусім пов’язані або із експортом цієї продукції, або з тим, що до України увійдуть провідні виробники продуктів дитячого харчування, і тоді можливим буде вирощування такої продукції під замовлення цих підприємств.»

Маркетолог каже, що наразі обізнаність людей із тим, що таке органічна продукція, в Україні є невисокою. Проте «та компанія, яка першою вийде на цей ринок і збудує нормальну стратегію з просування органічної продукції може бути досить успішною».

За останні 15 років кількість «зелених» господарств у європейських країнах зросла у 20 разів.

Світовий ринок органічної продукції оцінюється у понад 30 мільярдів доларів. Середні темпи зростання цього ринку оцінюються фахівцями у 15% на рік.

---------------------------
В тему:

Органічна революція

Третій Гетьманат
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Мир Нам.
0
Ще не підтримано

Це шлях протидії державній владі...

ХАЙ.

Коментарі

Зображення користувача Мир Нам.
0
Ще не підтримано

Це шлях протидії державній владі...

ХАЙ.

Зображення користувача Володимир Світлий.
0
Ще не підтримано

Світло скероване на проблему це перший крок, а перший крок у потрібному напрямку це половина шляху. Разом з виробництвом йде реклама. У нашому випадку потрібна ще й реклама здорового способу харчування  і висвітлення проблем пов'язанних з біоцидною їжею і отрутою у супермаркетах. Ринок збуту товару потрібно виховувати, створювати.

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.