Угоду про спрощення візового режиму між Україною і Європейським Союзом, про які так багато говорили, нарешті підписано. Проте суттєвих змін для українців не настане і до справжнього полегшення руху через кордони іще дуже далеко. Навпаки, із приєднанням сусідніх до України держав до шенгенського простору процедура видачі віз, по-перше, ускладниться, по-друге — стане платною.
Угода встановлює єдину плату за візу до країн шенгенського простору в розмірі 35 євро, можливість оскаржити неотримання візи, звільняє від плати певні категорії українських громадян — журналістів, бізнес, близьких родичів тих, хто мешкає в країнах ЄС. Дозволяє видавати українцям візи на довгий термін, аж до п’яти років. Це — добре.
Було б іще краще, якби документ ухвалили років десять-п’ятнадцять тому. Не потрібно говорити, що тоді це було нереальним, оскільки це неправда.
Якби обидві сторони мали чіткі наміри й бажання, якби почали над цим працювати хоча б разом із роботою над Угодою про партнерство і співпрацю, все було б реально. І дало б нам зрозуміти, що Україна — дійсно важливий партнер.
Сьогодні це виглядає зовсім інакше — так, як ніби українцям вирішили нарешті, після довгих коливань, трохи підсолодити гірку пігулку.
Згадаймо, 15 років тому країни тодішніх Європейських співтовариств скептично поставилися до перспектив Польщі, Чехословаччини, Угорщини найближчим часом увійти до їхнього складу. Але все-таки почали над цим працювати. Одним з елементів такої роботи було скасування візового режиму для цих країн по досягненні ними певних умов, які стосувалися безпеки, режиму кордонів, повернення нелегальних мігрантів.
Щодо України такого не було. І навіть бажання, м’яко кажучи, ніколи не проглядалося. Угода про спрощення візового режиму не звільняє українців від хамства й зарозумілості консульських працівників, безпідставних відмов у видачі віз, необхідності витрачати час, сили, нерви, гроші, доводячи, що ти не верблюд. Окрім того, цілий ряд посольств і консульств вирішили працювати з українцями тільки через фірму-посередника, яка теж хоче оплати своїх послуг.
У будь-якому разі, з новою угодою, яка набере чинності в кращому разі під кінець року, суттєвих змін для українців не настане і до справжнього полегшення руху через кордони іще дуже далеко. Навпаки, із приєднанням сусідніх до України держав до шенгенського простору процедура видачі віз, по-перше, ускладниться, по-друге — стане платною.
”Європейцям” бракує сміливості чесно сказати й зробити щось одне — або прямо визнати, що ніхто з них не бажає бачити українців серед себе, або припинити безглуздя ”сусідства”, ”посилених угод” і почати разом працювати на якусь спільну перспективу.
А українцям бракує волі чітко визначитися із своїми бажаннями й можливостями.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Міраж візового полегшення
Світ:
Було б іще краще, якби документ ухвалили років десять-п’ятнадцять тому. Не потрібно говорити, що тоді це було нереальним, оскільки це неправда.
Якби обидві сторони мали чіткі наміри й бажання, якби почали над цим працювати хоча б разом із роботою над Угодою про партнерство і співпрацю, все було б реально. І дало б нам зрозуміти, що Україна — дійсно важливий партнер.
Сьогодні це виглядає зовсім інакше — так, як ніби українцям вирішили нарешті, після довгих коливань, трохи підсолодити гірку пігулку.
Згадаймо, 15 років тому країни тодішніх Європейських співтовариств скептично поставилися до перспектив Польщі, Чехословаччини, Угорщини найближчим часом увійти до їхнього складу. Але все-таки почали над цим працювати. Одним з елементів такої роботи було скасування візового режиму для цих країн по досягненні ними певних умов, які стосувалися безпеки, режиму кордонів, повернення нелегальних мігрантів.
Щодо України такого не було. І навіть бажання, м’яко кажучи, ніколи не проглядалося. Угода про спрощення візового режиму не звільняє українців від хамства й зарозумілості консульських працівників, безпідставних відмов у видачі віз, необхідності витрачати час, сили, нерви, гроші, доводячи, що ти не верблюд. Окрім того, цілий ряд посольств і консульств вирішили працювати з українцями тільки через фірму-посередника, яка теж хоче оплати своїх послуг.
У будь-якому разі, з новою угодою, яка набере чинності в кращому разі під кінець року, суттєвих змін для українців не настане і до справжнього полегшення руху через кордони іще дуже далеко. Навпаки, із приєднанням сусідніх до України держав до шенгенського простору процедура видачі віз, по-перше, ускладниться, по-друге — стане платною.
”Європейцям” бракує сміливості чесно сказати й зробити щось одне — або прямо визнати, що ніхто з них не бажає бачити українців серед себе, або припинити безглуздя ”сусідства”, ”посилених угод” і почати разом працювати на якусь спільну перспективу.
А українцям бракує волі чітко визначитися із своїми бажаннями й можливостями.
В тему:
В Європу чи в ЄЕПу?
Євросоюз - антиЄвропа
Велика афера під назвою СОТ
Чому закипає «євроказан»?
Навіщо Україні Євросоюз?
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта