12 жовтня в інформаційному центрі ЛІГАБізнесІнформ за круглим столом зібралися відомі українські громадські діячі, експерти, правники, політологи та журналісти, які більше двох годин обговорювали питання «Політична криза чи Конституційна Асамблея». Спрямовував і модерував дискусію Володимир Горбач – політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва.
Серед присутніх були Євген Захаров — голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, Анатолий Ткачук — голова Інституту громадянського суспільства, радник Президента України, Ігор Коліушко — голова правління Центру політико-правових реформ, Анатолій Пінчук — голова Українського центру розвитку зовнішньоекономічних відносин, Віктор Чумак — директор програм політичного анализу та безпеки МЦПД, Андрій Єрмолаєв — директор Центру соціальних досліджень «Софія», Костянтин Матвієнко — експерт корпорації «Гардаріка», Юрій Збітнєв — голова оргкомітету зі скликання Конституційних зборів.
У своєму виступі Юрій Збітнєв відзначив, що ні Парламент, ні Президент України не дослухаються і не будуть дослухатися до українського громадянського суспільства. Досі не створена Конституційна комісія. «Вона зникла в тенетах адміністрації Президента. Потім була мова про Конституційну Асамблею. Сьогодні є Конституційна рада».
Ні заяви Громадської Асамблеї, які робив Анатолій Пінчук, ні заяви, які робив Юрій Збітнєв, не знайшли відгуку в адміністрації Президента. Заяви стосувалися необхідності скликання Конституційної Асамблеї або Конституційних зборів, які б розробили і прийняли нову Конституцію України.
«Всі Конституції приймаються або шляхом реформи, або шляхом революції, — сказав Юрій Збітнєв. — Конституційна Асамблея — це революційний шлях. Ми не повинні забувати 5-ту статтю Конституції, в якій говориться про те, що народ — джерело права, і 69-ту статтю про безпосередні форми демократії. Я переконаний, що нам нічого не потрібно питати ні у Президента, ні у Верховної влади України. Якщо ми є представниками громадянського суспільства, ми повинні об’єднатися в оргкомітет. Громадянське суспільство повинне чинити тиск на владу. Є дві віртуальні речі — влада і держава. Третє, що не віртуальне, — це народ. І ми повинні сьогодні, апелюючи до народу, об’єднатися на певних засадах Нового суспільного договору».
В новій Конституції України, на думку Збітнєва, має бути мета держави, персональна відповідальність посадових осіб і незалежний контроль над їхньою діяльністю. Також треба говорити про повернення довіри народу до влади і влади до народу. В цьому і є суть Конституційної Асамблеї, вважає Юрій Збітнєв. Якщо до Конституційної Асамблеї частина буде обиратися, а частина делегуватися, то, на думку Збітнєва, сьогодні вже можна ініціювати процес. Делегуватися можуть лідери громадських організацій, політичних партій, традиційних конфесій, національних меншин. Також можна дати можливість Президенту, Верховній Раді, Кабінету міністрів делегувати по декілька своїх представників. Третя частина повинна обиратися.
Юрій Збітнєв вважає, що сьогодні в Україні наявна криза легітимності. Найбільш легітимними є сьогодні місцеві органи влади і міські голови. Треба їм запропонувати делегувати своїх представників за певною квотою — чи то один від тисячі, чи то один від десяти тисяч. «Ми повинні чинити тиск на владу, а не чекати, що вона буде нам щось пропонувати» — підсумував Юрій Збітнєв.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Юрій Збітнєв: «Ми повинні чинити тиск на владу, а не чекати, що вона буде нам щось пропонувати»
Світ:
Спецтема:
12 жовтня в інформаційному центрі ЛІГАБізнесІнформ за круглим столом зібралися відомі українські громадські діячі, експерти, правники, політологи та журналісти, які більше двох годин обговорювали питання «Політична криза чи Конституційна Асамблея». Спрямовував і модерував дискусію Володимир Горбач – політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва.
07101301e.jpg
Серед присутніх були Євген Захаров — голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, Анатолий Ткачук — голова Інституту громадянського суспільства, радник Президента України, Ігор Коліушко — голова правління Центру політико-правових реформ, Анатолій Пінчук — голова Українського центру розвитку зовнішньоекономічних відносин, Віктор Чумак — директор програм політичного анализу та безпеки МЦПД, Андрій Єрмолаєв — директор Центру соціальних досліджень «Софія», Костянтин Матвієнко — експерт корпорації «Гардаріка», Юрій Збітнєв — голова оргкомітету зі скликання Конституційних зборів.
У своєму виступі Юрій Збітнєв відзначив, що ні Парламент, ні Президент України не дослухаються і не будуть дослухатися до українського громадянського суспільства. Досі не створена Конституційна комісія. «Вона зникла в тенетах адміністрації Президента. Потім була мова про Конституційну Асамблею. Сьогодні є Конституційна рада».
Ні заяви Громадської Асамблеї, які робив Анатолій Пінчук, ні заяви, які робив Юрій Збітнєв, не знайшли відгуку в адміністрації Президента. Заяви стосувалися необхідності скликання Конституційної Асамблеї або Конституційних зборів, які б розробили і прийняли нову Конституцію України.
«Всі Конституції приймаються або шляхом реформи, або шляхом революції, — сказав Юрій Збітнєв. — Конституційна Асамблея — це революційний шлях. Ми не повинні забувати 5-ту статтю Конституції, в якій говориться про те, що народ — джерело права, і 69-ту статтю про безпосередні форми демократії. Я переконаний, що нам нічого не потрібно питати ні у Президента, ні у Верховної влади України. Якщо ми є представниками громадянського суспільства, ми повинні об’єднатися в оргкомітет. Громадянське суспільство повинне чинити тиск на владу. Є дві віртуальні речі — влада і держава. Третє, що не віртуальне, — це народ. І ми повинні сьогодні, апелюючи до народу, об’єднатися на певних засадах Нового суспільного договору».
В новій Конституції України, на думку Збітнєва, має бути мета держави, персональна відповідальність посадових осіб і незалежний контроль над їхньою діяльністю. Також треба говорити про повернення довіри народу до влади і влади до народу. В цьому і є суть Конституційної Асамблеї, вважає Юрій Збітнєв. Якщо до Конституційної Асамблеї частина буде обиратися, а частина делегуватися, то, на думку Збітнєва, сьогодні вже можна ініціювати процес. Делегуватися можуть лідери громадських організацій, політичних партій, традиційних конфесій, національних меншин. Також можна дати можливість Президенту, Верховній Раді, Кабінету міністрів делегувати по декілька своїх представників. Третя частина повинна обиратися.
Юрій Збітнєв вважає, що сьогодні в Україні наявна криза легітимності. Найбільш легітимними є сьогодні місцеві органи влади і міські голови. Треба їм запропонувати делегувати своїх представників за певною квотою — чи то один від тисячі, чи то один від десяти тисяч. «Ми повинні чинити тиск на владу, а не чекати, що вона буде нам щось пропонувати» — підсумував Юрій Збітнєв.
-------------------------------------
В тему:
Продовження політичної кризи чи Конституційна Асамблея?
Перезаснування держави
Презентація Нового Суспільного Договору в прямому телеефірі
У Києві створено оргкомітет зі скликання Суверенних Конституційних Зборів за народною ініціативою
Полiтичнi партiї та органiзацiї, що не беруть участi у виборах, iнiцiюють скликання Конституцiйних зборiв
Новий Суспільний Договір
Новый Общественный Договор (рос.)
Нова Угода партії снайперів
Конституцию можно изменить "в обход" парламента и Президента
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта