Піаром на крові кагал Маркова разом з керівництвом міської міліції марить спровокувати справжню міжнаціональну бійню і прикриваючись антифашистськими гаслами прийти до влади.
19 квітня 2009 року, у світлу неділю Пасхи, вулицями міста Одеси пройшла хода пам’яті убієнного антифашистами українського патріота Максима Чайки, яку на місцевому телебаченні та в програмі “Шустер – live”(24.04.09) показують на кшталт «факельних походів нацистів у 1934 р.». Але за останні два роки в місті відбулась низка знакових подій іншого роду. Тому ця хода є відповіддю на розгул та безкарність чорносотенців. Наведу трохи хронології подій.
У червні 2007 року в Одесі знімали відомий пам’ятник повсталим матросам з панцерника «Потьомкін». На захист пам’ятника виступила громадськість. Біля нього проводили пікети як патріоти так і комуністи. Був встановлений намет, де збирали підписи на захист пам’ятника. 24 червня близько опівночі Єкатерининську площу, де був розташований пам’ятник потьомкінцам, оточила рота бійців внутрішніх військ. У наметі тоді чергували приблизно 15 чоловік. Міліція закрила всі проходи до площі, розташувалась метрів за 100 від пам’ятника та відвернулась спинами. Потім привезли десь два автобуси якихось молодиків.
І міліція вільно пропустила їх через встановлені кордони. Вони (емігранти з Придністров’я, як потім було заявлено у ЗМІ) розтрощили вщент намет, знищили підписні листи і почали бійку. Молодчики як на українську так і на російську мову відповідали: «Я тебя не понімаю!». Так міліція за допомогою емігрантів тероризувала українців. Цікаво, що молоді бійці МВС не розуміли чому треба повертатись до правопорушень спиною, але керівники їм не дозволяли дивитись на «новітні методи встановлення законності». Коли десь хтось зачепить емігранта, то гвалт на всю Україну. Коли емігранти у змові та під охороною міліції тероризують українців, то як відповідають керівники МВС і прокуратури: «Немає складу злочину».
Липень та серпень 2007 року – пікети та мітинги щодо питання встановлення в Одесі пам’ятника повії Катерині ІІ, хресні ходи юродивих «проросійських православних» проти будівництва православного храму на освяченому місці. Рішення Приморського суду про заборону проводити мітинги та пікети. Переважна більшість одеських ЗМІ (найбільше телеканали АТВ, «Репортер», «Академія» та газета «Время-Ч») захлинається антиукраїнською шизофренією. Знов прокуратура відповідає: «Немає складу злочину».
2 вересня 2007 року в Одесі на українофобському грунті сталась «Кривава неділя». Біля будівлі Одеської облдержадміністрації зібрались на пікет представники декількох партій в кількості 30-35 осіб, половина з яких були літні люди, під державними та партійними прапорами. Крім активістів пікету на пустому майдані перебували також вісім міліціонерів. Під час пікету в одного з міліціонерів задзвонила мобілка, він дав знак іншим і половина міліціонерів терміново зникла. Після чого до пікетників наблизилось 20-25 якихось кремезних терористів. Вони без пояснень розтрощили прапори та почали гуртом бити представників партій.
Серед тих хто бив українських патріотів був депутат одеської міськради Ігор Марков, якого при побитті охороняли працівники загону МВС «Титан». Це відео знаходиться на сайті: www.youtube.com «депутат Марков б’є людей». Будулай Кауров супроводжував побиття криками: «Бей бандеровцев! Бандеровцы вон из Одессы!» та іншими антиукраїнськими гаслами. Побиття відбувалось під російськими прапорами за присутності 5 телеоператорів.
Міліціонери молодчикам не заважали, підмогу не викликали (за 400 м розташований Шевченківський РВВС), нападників не затримували, спокійно дивились на приниження державного прапора. Наприкінці побиття пікетників приїхав наряд патрульно-постової служби, нападники спокійно пройшли впритул до нього, але ті не зробили навіть спроби їх затримати, мабуть впізнали колег, зате відверто сміялись з постраждалих.
П’ятьох побитих пікетників відвезли каретами швидкої допомоги. Поки вони знаходились на лікарняних телеканали АТВ, «Репортер», «Академія» героїзували нападників.
Кримінальну справу вдалось відкрити, але її призупинили тому, що буцімто «не встановлено осіб, які вчинили хуліганські дії». На численні скарги керівництву МВС в Одесі з’явилось міліцейське начальство і (???) підвищило в посаді Едуарда Добриніна, якого ми вважаємо ініціатором скерованої бездіяльності міліції. У приватній розмові він цього не заперечував.
Під час відкриття пам’ятника імператриці Катерині-ІІ 27 жовтня 2007 року міліція забезпечувала охорону терористичних українофобських організацій, які на протязі всього дійства скандували: «Хохли вон з Одеси». Представників української громади на площу не допустили. Знов за скерованої бездіяльності міліції юродиві терористи під прапорами з двоглавим російським орлом розпочали бійку. Як завжди одеська міліція українофобів не затримувала, хоча знаходилась з ними по одну сторону паркана, а затримала 10 українців, переважно тих що постраждали – їх по сінцях легше було ідентифікувати.
У 2008 році відбувся терористичний напад та маніфестація з повішанням опудала біля офісу громадської організації «Просвіта».
По каналу АТВ багаторазово демонструється документальний фільм «Війна на вулицях», де так звані антифашисти говорять, про необхідність фізичного знищення українських націоналістів.
Поглиблюється ескалація ненависті – українців почали звинувачувати у фашизмі-націоналізмі. Неодноразово з ефіру звучать заклики до фізичної розправи: «Біть долго і сильно», «Біть, пока не заговорят по-рускі». Прокуратура повторює: «Немає складу злочину».
У 2009 році місцева партія «Родина», так і не отримавши довгоочікуваного ними кровавого спротиву з боку української громадськості, переходить на регіональну владу. Перекривають трасу «Одеса-Київ», піднімають невдоволених поборами на ринках, вимагають відставки губернатора тощо.
Вперше окрім боротьби «за пригноблювані права російськомовного населення в Одесі (???)» ними проговорюється ідеологічна спрямованість на федералізацію. Під федералізацією вони розуміють, окрім другорядних речей, головну – можливість самовизначення до того чи іншого кроку, який пов’язаний з виходом зі складу одної держави і вступом до іншої.
Хто ж ці новочасні терористи – партійці «Родини»:
- Ігор Марков, місцевий мілліардер;
- Сергій Бовболан, колишній УБОЗівець;
- Роман Скомороха, бувший співробітник СБУ;
- Грігорій Кваснюк, колишній міліціонер;
- Геннадій Куликов (охоронець Маркова) підробляє у спорткомплексі МВС «Динамо» головним інструкторам школи бойових мистецтв «Берсерк» (газета «Україна молода» 25.04.09);
- Андрій Курлов (охоронець Маркова) колишній співробітник розвідувального управління;
- Ігор Юшков (соратник) був засуджений за торгівлю зброєю (ТБ «Разбор полетов» 25.04.09);
- Володимир Мамонов (соратник) – колишній співробітник спецслужб;
- Маркова п’ять років охороняв загін МВС «Титан».
Цей «Колективчік» співпрацює з діючою міліцією та має впливові зв’язки в правоохоронних органах. Після цього стає зрозумілим, чому ватажка терористів досі не чіпають міліціонери за порушені кримінальні справи. А піаром на крові вони разом з керівництвом міської міліції, марять спровокувати справжню міжнаціональну бійню і прикриваючись антифашистськими гаслами прийти до влади.
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Іудотерористи та поплічники. Знати пойменно (відео)
Світ:
20090430122322.jpg
У червні 2007 року в Одесі знімали відомий пам’ятник повсталим матросам з панцерника «Потьомкін». На захист пам’ятника виступила громадськість. Біля нього проводили пікети як патріоти так і комуністи. Був встановлений намет, де збирали підписи на захист пам’ятника. 24 червня близько опівночі Єкатерининську площу, де був розташований пам’ятник потьомкінцам, оточила рота бійців внутрішніх військ. У наметі тоді чергували приблизно 15 чоловік. Міліція закрила всі проходи до площі, розташувалась метрів за 100 від пам’ятника та відвернулась спинами. Потім привезли десь два автобуси якихось молодиків.
І міліція вільно пропустила їх через встановлені кордони. Вони (емігранти з Придністров’я, як потім було заявлено у ЗМІ) розтрощили вщент намет, знищили підписні листи і почали бійку. Молодчики як на українську так і на російську мову відповідали: «Я тебя не понімаю!». Так міліція за допомогою емігрантів тероризувала українців. Цікаво, що молоді бійці МВС не розуміли чому треба повертатись до правопорушень спиною, але керівники їм не дозволяли дивитись на «новітні методи встановлення законності». Коли десь хтось зачепить емігранта, то гвалт на всю Україну. Коли емігранти у змові та під охороною міліції тероризують українців, то як відповідають керівники МВС і прокуратури: «Немає складу злочину».
Липень та серпень 2007 року – пікети та мітинги щодо питання встановлення в Одесі пам’ятника повії Катерині ІІ, хресні ходи юродивих «проросійських православних» проти будівництва православного храму на освяченому місці. Рішення Приморського суду про заборону проводити мітинги та пікети. Переважна більшість одеських ЗМІ (найбільше телеканали АТВ, «Репортер», «Академія» та газета «Время-Ч») захлинається антиукраїнською шизофренією. Знов прокуратура відповідає: «Немає складу злочину».
2 вересня 2007 року в Одесі на українофобському грунті сталась «Кривава неділя». Біля будівлі Одеської облдержадміністрації зібрались на пікет представники декількох партій в кількості 30-35 осіб, половина з яких були літні люди, під державними та партійними прапорами. Крім активістів пікету на пустому майдані перебували також вісім міліціонерів. Під час пікету в одного з міліціонерів задзвонила мобілка, він дав знак іншим і половина міліціонерів терміново зникла. Після чого до пікетників наблизилось 20-25 якихось кремезних терористів. Вони без пояснень розтрощили прапори та почали гуртом бити представників партій.
Серед тих хто бив українських патріотів був депутат одеської міськради Ігор Марков, якого при побитті охороняли працівники загону МВС «Титан». Це відео знаходиться на сайті: www.youtube.com «депутат Марков б’є людей». Будулай Кауров супроводжував побиття криками: «Бей бандеровцев! Бандеровцы вон из Одессы!» та іншими антиукраїнськими гаслами. Побиття відбувалось під російськими прапорами за присутності 5 телеоператорів.
Міліціонери молодчикам не заважали, підмогу не викликали (за 400 м розташований Шевченківський РВВС), нападників не затримували, спокійно дивились на приниження державного прапора. Наприкінці побиття пікетників приїхав наряд патрульно-постової служби, нападники спокійно пройшли впритул до нього, але ті не зробили навіть спроби їх затримати, мабуть впізнали колег, зате відверто сміялись з постраждалих.
П’ятьох побитих пікетників відвезли каретами швидкої допомоги. Поки вони знаходились на лікарняних телеканали АТВ, «Репортер», «Академія» героїзували нападників.
Кримінальну справу вдалось відкрити, але її призупинили тому, що буцімто «не встановлено осіб, які вчинили хуліганські дії». На численні скарги керівництву МВС в Одесі з’явилось міліцейське начальство і (???) підвищило в посаді Едуарда Добриніна, якого ми вважаємо ініціатором скерованої бездіяльності міліції. У приватній розмові він цього не заперечував.
Під час відкриття пам’ятника імператриці Катерині-ІІ 27 жовтня 2007 року міліція забезпечувала охорону терористичних українофобських організацій, які на протязі всього дійства скандували: «Хохли вон з Одеси». Представників української громади на площу не допустили. Знов за скерованої бездіяльності міліції юродиві терористи під прапорами з двоглавим російським орлом розпочали бійку. Як завжди одеська міліція українофобів не затримувала, хоча знаходилась з ними по одну сторону паркана, а затримала 10 українців, переважно тих що постраждали – їх по сінцях легше було ідентифікувати.
У 2008 році відбувся терористичний напад та маніфестація з повішанням опудала біля офісу громадської організації «Просвіта».
По каналу АТВ багаторазово демонструється документальний фільм «Війна на вулицях», де так звані антифашисти говорять, про необхідність фізичного знищення українських націоналістів.
Поглиблюється ескалація ненависті – українців почали звинувачувати у фашизмі-націоналізмі. Неодноразово з ефіру звучать заклики до фізичної розправи: «Біть долго і сильно», «Біть, пока не заговорят по-рускі». Прокуратура повторює: «Немає складу злочину».
У 2009 році місцева партія «Родина», так і не отримавши довгоочікуваного ними кровавого спротиву з боку української громадськості, переходить на регіональну владу. Перекривають трасу «Одеса-Київ», піднімають невдоволених поборами на ринках, вимагають відставки губернатора тощо.
Вперше окрім боротьби «за пригноблювані права російськомовного населення в Одесі (???)» ними проговорюється ідеологічна спрямованість на федералізацію. Під федералізацією вони розуміють, окрім другорядних речей, головну – можливість самовизначення до того чи іншого кроку, який пов’язаний з виходом зі складу одної держави і вступом до іншої.
Хто ж ці новочасні терористи – партійці «Родини»:
- Ігор Марков, місцевий мілліардер;
- Сергій Бовболан, колишній УБОЗівець;
- Роман Скомороха, бувший співробітник СБУ;
- Грігорій Кваснюк, колишній міліціонер;
- Геннадій Куликов (охоронець Маркова) підробляє у спорткомплексі МВС «Динамо» головним інструкторам школи бойових мистецтв «Берсерк» (газета «Україна молода» 25.04.09);
- Андрій Курлов (охоронець Маркова) колишній співробітник розвідувального управління;
- Ігор Юшков (соратник) був засуджений за торгівлю зброєю (ТБ «Разбор полетов» 25.04.09);
- Володимир Мамонов (соратник) – колишній співробітник спецслужб;
- Маркова п’ять років охороняв загін МВС «Титан».
Цей «Колективчік» співпрацює з діючою міліцією та має впливові зв’язки в правоохоронних органах. Після цього стає зрозумілим, чому ватажка терористів досі не чіпають міліціонери за порушені кримінальні справи. А піаром на крові вони разом з керівництвом міської міліції, марять спровокувати справжню міжнаціональну бійню і прикриваючись антифашистськими гаслами прийти до влади.
Пам’ятайте: за "пацифікацією" прийдуть відплатні акції та індивідуальний терор
В п’ятак
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи