Господи Боже, ну як можна прокоментувати сто днів Януковича?! Це слон у посудній крамниці з московським клоуном, який смикає за віжки.
Ну що ще тут можна додати? Досить подивитися на нього, більше нічого. На кожному кроці разюча, кричуща, розпачлива, комічна, гротескова і ще яка завгодно неадекватність і просто елементарна невідповідність тій посаді, яку в силу історичних умов цей чоловік посів. Він не знає, що з нею робити.
Тому, схиливши голову, виконує всі розпорядження кремлівського сюзерена, абсолютно не усвідомлюючи всієї абсурдності й невідповідності українським реаліям.
Тому всі його кроки не звідси, вони абсолютно чужорідні, починаючи від роздачі портфелів, закінчуючи Харківськими угодами…
Панове, схаменіться, якщо ви говорите про демократію, то не приймайте кулуарних рішень!
Але вони цього не розуміють...
Ну, як він може краще виглядати, якщо на кожному кроці не потрапляє ногою в стремена?!
Отой кінь, який називається Україна, стоїть собі окремо, а він, бідака, кожного разу, намагаючись сісти в сідло, опиняється задом наперед, включно до стрілецької пісні, під яку вчора виходив у палаці “Україна”: «Пане сотник, що сі стало».
Він хоч текст знає, під який виходив? «Пане сотник, що сі стало, що в нас грошей дуже мало? За чиї ж ви гроші пили і дівчаточок любили? Уважайте командире, щоб не злетіли ковніри!..» Ковніри, які, перепрошую, відрубувалися разом з головами.
Тобто людина не розуміє самого комізму ситуації. Це той самий вінок тільки у відповідному семантичному українському полі, яким він абсолютно не володіє. Він як латка...
Ця вся ситуація настільки гротескова, невідповідна, що не знаєш – сміятися чи плакати.
Сподіваюсь, українці нарешті опритомніють і зрозуміють, що являє собою ця, перепрошую, політична «еліта». Мені останнім часом доводиться повторювати, що українська політична еліта – це як морська свинка. Вона і не морська, і не свинка.
Не можна назвати людей елітою, коли вони стоять нижче за своїм інтелектом від пересічного українця. Наша еліта і не політична, бо що таке політика, вони не знають. Вони знайомі лише з дерибаном бюджету.
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Оксана Забужко: "Українська політична еліта – це як морська свинка. Вона і не морська, і не свинка.
Світ:
Господи Боже, ну як можна прокоментувати сто днів Януковича?! Це слон у посудній крамниці з московським клоуном, який смикає за віжки.
Ну що ще тут можна додати? Досить подивитися на нього, більше нічого. На кожному кроці разюча, кричуща, розпачлива, комічна, гротескова і ще яка завгодно неадекватність і просто елементарна невідповідність тій посаді, яку в силу історичних умов цей чоловік посів. Він не знає, що з нею робити.
Тому, схиливши голову, виконує всі розпорядження кремлівського сюзерена, абсолютно не усвідомлюючи всієї абсурдності й невідповідності українським реаліям.
Тому всі його кроки не звідси, вони абсолютно чужорідні, починаючи від роздачі портфелів, закінчуючи Харківськими угодами…
Панове, схаменіться, якщо ви говорите про демократію, то не приймайте кулуарних рішень!
Але вони цього не розуміють...
Ну, як він може краще виглядати, якщо на кожному кроці не потрапляє ногою в стремена?!
Отой кінь, який називається Україна, стоїть собі окремо, а він, бідака, кожного разу, намагаючись сісти в сідло, опиняється задом наперед, включно до стрілецької пісні, під яку вчора виходив у палаці “Україна”: «Пане сотник, що сі стало».
Він хоч текст знає, під який виходив? «Пане сотник, що сі стало, що в нас грошей дуже мало? За чиї ж ви гроші пили і дівчаточок любили? Уважайте командире, щоб не злетіли ковніри!..» Ковніри, які, перепрошую, відрубувалися разом з головами.
Тобто людина не розуміє самого комізму ситуації. Це той самий вінок тільки у відповідному семантичному українському полі, яким він абсолютно не володіє. Він як латка...
Ця вся ситуація настільки гротескова, невідповідна, що не знаєш – сміятися чи плакати.
Сподіваюсь, українці нарешті опритомніють і зрозуміють, що являє собою ця, перепрошую, політична «еліта». Мені останнім часом доводиться повторювати, що українська політична еліта – це як морська свинка. Вона і не морська, і не свинка.
Не можна назвати людей елітою, коли вони стоять нижче за своїм інтелектом від пересічного українця. Наша еліта і не політична, бо що таке політика, вони не знають. Вони знайомі лише з дерибаном бюджету.
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи