Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Українські обереги – у магазині «Фотограф» міста Синельникове на Січеславщині

Наша українська ментальність передається у спадок від батьків, вона у кожній людині у різній мірі керує вчинками, способом життя. Українська ментальність – це і наші традиції, і ставлення до близьких людей, навколишнього світу. Як ще можна пояснити що таке українська ментальність?
Це – систематизоване зібрання життєвого досвіду всіх попередніх поколінь наших родичів, закодоване у нашій українській крові. Щоб краще розуміти, на що ти здатен, яких орієнтирів у житті дотримуватися, а чого остерігатися, тоді заглянь в історію свого народу-племені, вивчи традиції та звичаї рідного краю. Ти його частинка.

Ще не так давно багато речей, якими постійно користувалися, які завжди оточували нас, траплялися на очі – зараз зникли, або майже зникли. А вони є сакральними. Я кажу про дерев’яні ложки, глиняні миски, глечики, макітри — на кухні. Про вишиті рушники — у світлиці.

Як це не дивно звучить: треба уміти порозумітися з речами, які нас оточують, бути з ними у гармонії — речі тобі служать, радують, відбивають негативну енергетику, а тобі приємно утримувати їх чистими, на звичних місцях, турбуватися про їх збереження.

Багато сучасних народних виробів розмовляють з нами своїми формами, орнаментами, знаками ще з часів Трипілля. А теплота рук і душі , які їх робили, зігрівають нас невидимими променями. Все, що ми бачимо, відчуваємо на дотик, запах і смак — все це надзвичайно важливо, бо певним чином впливає, виховує нас. Квітник з чорнобривцями і мальвами, садок вишневий біля хати, піч, борщ, варениники. Все це береже наше здоров′я, дає змогу продовжити сильний рід, здатність захистити рідну землю.

Хочу трішки продовжити перелік речей, які є сакральними для нас: українська пісня, яку наспівує мати, дружина, ти сам – наодинці або з товариством; звук бандури чи трембіти, ікона у куті, щоб можна було під образами на Різдво дідуха поставити, а бажаному гостеві – можливість перехреститись і сказати — мир дому цьому!

На свято дівчина — у національному вбранні, чоловік — у вишиванці. І не тому, що треба виступати на сцені, а тому, що так одягнутися – найсвятковіше, найрадісніше.

А чого варте обожнювання козаком коней і зброї! Може тому й кохає його донестями найкраща дівчина, бо знає про його правдиве мужнє серце.

Ще згадаймо вироби українських майстрів народного промислу з глини, дерева, соломи, які я не називав. І не має значення — це вироби практичні, для постійного користування, чи прикраси для одягу або оселі. Всі ці речі несуть той позитив, є тим оберегом, які ми з різних причин недооцінюємо.

Ще однією складовою нашої ментальності є ставлення до Бога. Я б сказав — стосунки з Богом. Якихось сто років тому українці щонеділі, щосвята дружно відвідували церкви. Про нас казали, що українець йде до храму не тому що так треба, а тому, що без цього не може. Любов до Бога і, одночасно, боязнь гріха – були глибоко вкоріненими у душі наших родичів.

Звичайно, ці почуття ретельно виховували змалечку батьки, священники. Роль доброго, зразкового душпастиря важко переоцінити. Лагідним словом, духовною мудрістю, власним прикладом священники вносили чудову гармонію у душі і життя кожного прихожанина, всього села вцілому.

Недавно довелося мені чути захоплену розповідь нашої Придніпровської письменниці Лесі Степовички про її відвідування Австрії у складі української делегації. Візит був перед Різдвом, і депутат місцевого парламенту запросив до себе на
святкову гостину у сільську місцевість.

Найсильніше враження на письменницю справили теплота, щирість, любов з якою тамтешній священник на службі перед Різдвом і потім, на сам празник, спілкувався зі своїми парафіянами. А провідною темою були любов до своєї родини, рідної землі, дотримання людських чеснот. Саме з цих почуттів формується розуміння і любов до Бога.

Недавно так було і у нас. Прислухаючись до шанованих старших людей, відроджуючи підзабулі звичаї у колі своєї родини, нецураючись наших давніх-предавніх традицій, приглядаючись до сусідніх народів — завжди можна відновити здоров’я, наповнити своє життя гармонією та радістю.

Оглянути та придбати українські обереги, а також вартісні українські книги можна на постійно діючій виставці-продажі у магазині «ФОТОГРАФ» за адресою:

м. Синельникове, вулиця Миру, 30
Телефон/факс 05663-463-71, моб. 066-702-89-75


(клацайте на фото, щоб збільшити)








В тему:

У Рівному відбувся книжковий ярмарок: підсумки і перспективи

Книга Петра Масляка «День Незалежності» – кращий подарунок родичам і друзям

Відновлення порядку. Українська ідея третього тисячоліття.

Згадай себе!

Олександр Поліщук: «Це дивовижний артефакт Трипільської цивілізації!»


В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи