У міжнародному туристичному рейтингу Україна посіла 85 місце серед 139 країн світу, втративши за 2010 рік 8 позицій. Серед європейських країн за конкурентноздатністю туристичної галузі вона випередила лише Вірменію, Боснію, Герцеговину та Молдову, опинившись у рейтинговому переліку між такими країнами, як Намібія та Гватемала.
Перші місця у світовому туристичному рейтингу належать Швейцарії, Німеччині та Франції.
Серед чинників, що “тягнуть” рейтинг України донизу, є кілька таких, що обговорюються давно – поганий захист прав власності, ненадійність правоохоронних органів, низька якість транспортної інфраструктури, проблеми із кількістю та якістю готельних кімнат, високі податки. Проте і за приязністю населення, і за кількістю історичних та природних пам’яток, – факторів, які традиційно зараховують до українських туристичних позитивів, - Україна також посідає останні місця рейтингу.
Екскурсовод Олена Каганець, яка вже кілька років влаштовує приватні тури Україною для невеликих груп іноземців, каже, що головним приємним “відкриттям” іноземних туристів в Україні, з її досвіду, є борщ. Натомість головними проблемами української туристичної галузі пані Олена називає дороги і туалети. Що ж стосується історичних пам’яток та музеїв, то тут, за словами екскурсовода-практика, багато що залежить від “людського фактора”, який, власне, і визначає, що і як запам’ятають про якесь історичне місце України туристи:
“Є реставрований палац Кирила Розумовського, останнього гетьмана України. Цей палац відкрили у 2009 році. Із ним у нас вийшов великий “прокол”. Люди їхали зі Сполучених Штатів і дуже хотіли на нього подивитися. Ми приїхали у призначений час, але нас туди не пустили. Тобто, палац вже був відкритий для огляду, але там були чиновники. І для чиновників він був відкритий, а для звичайних людей – ні. Тобто, отут ми бачимо оцей наш людський фактор, люди із оцією радянською ментальністю…Поки мізки людей не поміняються, в Україні нічого не буде в плані туризму”.
Загалом, як відзначають автори рейтингу Туристичної конкурентоспроможності, саме туризм є однією із тих галузей, які дозволяють швидко відновити економіку, працевлаштувати багато робочої сили, при цьому пріоритет надається молоді та жінкам, які зазвичай мають менші можливості для працевлаштування. Крім того, туризм – найкраща непряма реклама для інвестицій та торгівлі.
Показовими у цьому плані є приклади Італії, Греції та Чорногорії. Маючи одні із найкращих показників кількості об’єктів світової культурної спадщини, Італія та Греція поступово втрачають позиції. Італія - через непрозорість регуляторних процедур, Греція – через погіршення показників безпеки та державної політики. Чорногорії ж, навпаки, вдалося покращити свій рейтинг на 16 позицій тільки завдяки кардинальному покращенню регуляторної політики у туристичній галузі.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Україна втрачає туристичну привабливість
Світ:
20110311101811.jpg
Серед чинників, що “тягнуть” рейтинг України донизу, є кілька таких, що обговорюються давно – поганий захист прав власності, ненадійність правоохоронних органів, низька якість транспортної інфраструктури, проблеми із кількістю та якістю готельних кімнат, високі податки. Проте і за приязністю населення, і за кількістю історичних та природних пам’яток, – факторів, які традиційно зараховують до українських туристичних позитивів, - Україна також посідає останні місця рейтингу.
Екскурсовод Олена Каганець, яка вже кілька років влаштовує приватні тури Україною для невеликих груп іноземців, каже, що головним приємним “відкриттям” іноземних туристів в Україні, з її досвіду, є борщ. Натомість головними проблемами української туристичної галузі пані Олена називає дороги і туалети. Що ж стосується історичних пам’яток та музеїв, то тут, за словами екскурсовода-практика, багато що залежить від “людського фактора”, який, власне, і визначає, що і як запам’ятають про якесь історичне місце України туристи:
“Є реставрований палац Кирила Розумовського, останнього гетьмана України. Цей палац відкрили у 2009 році. Із ним у нас вийшов великий “прокол”. Люди їхали зі Сполучених Штатів і дуже хотіли на нього подивитися. Ми приїхали у призначений час, але нас туди не пустили. Тобто, палац вже був відкритий для огляду, але там були чиновники. І для чиновників він був відкритий, а для звичайних людей – ні. Тобто, отут ми бачимо оцей наш людський фактор, люди із оцією радянською ментальністю…Поки мізки людей не поміняються, в Україні нічого не буде в плані туризму”.
Загалом, як відзначають автори рейтингу Туристичної конкурентоспроможності, саме туризм є однією із тих галузей, які дозволяють швидко відновити економіку, працевлаштувати багато робочої сили, при цьому пріоритет надається молоді та жінкам, які зазвичай мають менші можливості для працевлаштування. Крім того, туризм – найкраща непряма реклама для інвестицій та торгівлі.
Показовими у цьому плані є приклади Італії, Греції та Чорногорії. Маючи одні із найкращих показників кількості об’єктів світової культурної спадщини, Італія та Греція поступово втрачають позиції. Італія - через непрозорість регуляторних процедур, Греція – через погіршення показників безпеки та державної політики. Чорногорії ж, навпаки, вдалося покращити свій рейтинг на 16 позицій тільки завдяки кардинальному покращенню регуляторної політики у туристичній галузі.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта