В Україні всього декілька об’єктів, що входять у реєстр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Софія Київська, Києво-Печерська лавра та історичний центр міста Лева. На своє місце в ньому чекають не менш визначні пам’ятки: дендропарк «Софіївка», Кам’янець-Подільський, історичний центр Чернігова та херсонський заповідник «Асканія-Нова». В Україні є ще одна історична пам’ятка, достойна стати одним із найцінніших надбань ЮНЕСКО, бо її рівня – хіба що стародавня культура Єгипту чи міфічна Атлантида. Це – трипільська культура.
Єгипетські піраміди молодші за Трипілля
Селище Трипілля (Обухівський район) розташовано за якихось 45 кілометрів від Києва, це приблизно година їзди. Ось уже понад сто років, як його назва відома в усьому світі (завдяки «розумним» фоліантам, у яких виписано археологічні сенсації). А могло бути так, що село й не зажило б своєї заслуженої слави, якби не мода. Так, якби не ця примхлива пані, що незбагненним чином дає друге життя забутим речам. У нашому випадку йдеться про моду на археологію. У XIX столітті цією наукою захоплювалися представники найвищих прошарків суспільства (чого варте лише ім’я князя Уварова). Не оминула чаша ця й чеського підприємця Вікентія Хвойку. Спочатку цей пан займався аграрним бізнесом – збував збіжжя, а згодом, накопичивши певний капітал, як і багато його колег по цеху, пішов за покликом серця. Любов до розкопок привела Хвойку в українське село Трипілля. Там восени 1893 року археолог докопався до сенсації: в українському Подніпров’ї було знайдено найдавнішу європейську цивілізацію, що існувала в VI–IV тисячоліттях до н.е.
Крім терміну давності, цивілізація, яку нарекли за місцем її знаходження, мала ще багато чим похвалитися, і в першу чергу значною кількістю таємниць, більшість з яких не розкрито й досі.
«Близько 30 років тому на Черкащині біля села Майданецьке було знайдено найбільше європейське поселення, яке виникло наприкінці V тисячоліття до н.е.: на площі у дві тисячі квадратних метрів було розташовано дві тисячі будинків. Просто неймовірно! Адже виходить, що це селище існувало за тисячу років до єгипетських пірамід!» – розповідає кандидат історичних наук Михайло Відейко. Незважаючи на прогрес бронзового віку, який настав після доби трипільської культури, вона, безперечно, заслуговує називатися цивілізацією. Основа трипільської цивілізації – хліборобство. Самих лише сортів пшениці трипільці знали декілька, а крім того, на їхніх полях родили ще й – горох, ячмінь, просо. Є також підстави вважати, що ті давні люди були першими броварями, а також уміли робити вино. Задля справедливості варто зауважити, що трипільська культура не є суто українським явищем, бо ця цивілізація поширювалася на значні території. У сучасному вимірі її креси сягали нинішніх Молдови та Румунії, тобто вона об’єднувала кілька етносів. В Україні межі трипільських володінь окреслюються Івано-Франківською та Чернівецькою областями на заході, південними районами Рівненської – на півночі, а на півдні – північною частиною Одещини. Крім матеріальних свідчень культури в Трипіллі, знайдено поселення й в інших місцях: так, понад 15 поселень було розкопано на території Києво-Печерської лаври, на вулиці Велика Житомирська та навпроти Кирилівської церкви. А ще – на київському масиві Троєщина, на території... звичайнісінького кафе. Великі колекції трипільської культури є в багатьох містах – Києві, Відні, Берліні, є вони й у Великобританії. Але найбільша колекція – це краківське зібрання князя Сапєги.
Друге свідчення цивілізаційного розвитку трипільців – наявність міст. Побут цих людей, який вдалося дослідити науковим шляхом, нагадує життя українців XVII–XVIII століть. Жили вони у двоповерхових будинках, великими й дружніми сім’ями з 5–7 осіб. Трипільське помешкання складалося з двох частин: на першому поверсі було розташовано господарчі приміщення, а нагорі – житлові, тобто спальні. Наочно ознайомитися із життям-буттям трипільців можна в київському Музеї історії, де воно відтворено в точній діарамі. А словами спробуємо передати таким чином: трипільські хати нагадують відомі українські мазанки, але з тією лише різницею, що палили в них «по-чорному».
І нарешті, третє свідчення високого розвитку трипільців. За глиняними фігурками вдалося встановити, що тканини, які виготовляли стародавні жителі України, мали візерунки, а це вимагає від виробників знання досконалих технологій ткацтва. Та й кравці з них були вдатні – самих лише жилеток придумали близько 123 моделей, а жінки прикрашали себе щонайменше вісьмома видами зачісок, серед яких були знані нам косички та вузли.
Китайські символи – на трипільських черепках
Але найцікавіше криється в таїнстві трипільського гончарства. Їхній посуд призначався для здійснення обрядів і символізував прагнення до безсмертного життя. Тому витвори цього виду мистецтва прирівнюють до єгипетських пірамід і шумерських зіккуратів. Майже всі горщики, знайдені археологами, прикрашено символічними знаками. Науковці розглядають їх як свідчення зародження писемності. До речі, символічні знаки, які ми звикли бачити на українських писанках, походять ще з тих часів. Усі ці знаки, орнаменти та статуетки є свідченням того, що трипільці не цуралися магії. У покинутих житлах, які вони зазвичай спалювали, археологи знаходять поламані людські фігурки. Історики припускають, що спочатку чаклували всі без винятку, але із часом магія стала надбанням лише обраних, сформувавши таким чином прошарок привілейованих. Ще одна загадка, залишена нам трипільцями, – знамениті китайські символи «Інь» та «Янь», присутні на трипільських черепках.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
«Інь» та «Янь» Трипілля
Світ:
В Україні всього декілька об’єктів, що входять у реєстр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Софія Київська, Києво-Печерська лавра та історичний центр міста Лева. На своє місце в ньому чекають не менш визначні пам’ятки: дендропарк «Софіївка», Кам’янець-Подільський, історичний центр Чернігова та херсонський заповідник «Асканія-Нова». В Україні є ще одна історична пам’ятка, достойна стати одним із найцінніших надбань ЮНЕСКО, бо її рівня – хіба що стародавня культура Єгипту чи міфічна Атлантида. Це – трипільська культура.
Єгипетські піраміди молодші за Трипілля
Селище Трипілля (Обухівський район) розташовано за якихось 45 кілометрів від Києва, це приблизно година їзди. Ось уже понад сто років, як його назва відома в усьому світі (завдяки «розумним» фоліантам, у яких виписано археологічні сенсації). А могло бути так, що село й не зажило б своєї заслуженої слави, якби не мода. Так, якби не ця примхлива пані, що незбагненним чином дає друге життя забутим речам. У нашому випадку йдеться про моду на археологію. У XIX столітті цією наукою захоплювалися представники найвищих прошарків суспільства (чого варте лише ім’я князя Уварова). Не оминула чаша ця й чеського підприємця Вікентія Хвойку. Спочатку цей пан займався аграрним бізнесом – збував збіжжя, а згодом, накопичивши певний капітал, як і багато його колег по цеху, пішов за покликом серця. Любов до розкопок привела Хвойку в українське село Трипілля. Там восени 1893 року археолог докопався до сенсації: в українському Подніпров’ї було знайдено найдавнішу європейську цивілізацію, що існувала в VI–IV тисячоліттях до н.е.
Крім терміну давності, цивілізація, яку нарекли за місцем її знаходження, мала ще багато чим похвалитися, і в першу чергу значною кількістю таємниць, більшість з яких не розкрито й досі.
«Близько 30 років тому на Черкащині біля села Майданецьке було знайдено найбільше європейське поселення, яке виникло наприкінці V тисячоліття до н.е.: на площі у дві тисячі квадратних метрів було розташовано дві тисячі будинків. Просто неймовірно! Адже виходить, що це селище існувало за тисячу років до єгипетських пірамід!» – розповідає кандидат історичних наук Михайло Відейко. Незважаючи на прогрес бронзового віку, який настав після доби трипільської культури, вона, безперечно, заслуговує називатися цивілізацією. Основа трипільської цивілізації – хліборобство. Самих лише сортів пшениці трипільці знали декілька, а крім того, на їхніх полях родили ще й – горох, ячмінь, просо. Є також підстави вважати, що ті давні люди були першими броварями, а також уміли робити вино. Задля справедливості варто зауважити, що трипільська культура не є суто українським явищем, бо ця цивілізація поширювалася на значні території. У сучасному вимірі її креси сягали нинішніх Молдови та Румунії, тобто вона об’єднувала кілька етносів. В Україні межі трипільських володінь окреслюються Івано-Франківською та Чернівецькою областями на заході, південними районами Рівненської – на півночі, а на півдні – північною частиною Одещини. Крім матеріальних свідчень культури в Трипіллі, знайдено поселення й в інших місцях: так, понад 15 поселень було розкопано на території Києво-Печерської лаври, на вулиці Велика Житомирська та навпроти Кирилівської церкви. А ще – на київському масиві Троєщина, на території... звичайнісінького кафе. Великі колекції трипільської культури є в багатьох містах – Києві, Відні, Берліні, є вони й у Великобританії. Але найбільша колекція – це краківське зібрання князя Сапєги.
Друге свідчення цивілізаційного розвитку трипільців – наявність міст. Побут цих людей, який вдалося дослідити науковим шляхом, нагадує життя українців XVII–XVIII століть. Жили вони у двоповерхових будинках, великими й дружніми сім’ями з 5–7 осіб. Трипільське помешкання складалося з двох частин: на першому поверсі було розташовано господарчі приміщення, а нагорі – житлові, тобто спальні. Наочно ознайомитися із життям-буттям трипільців можна в київському Музеї історії, де воно відтворено в точній діарамі. А словами спробуємо передати таким чином: трипільські хати нагадують відомі українські мазанки, але з тією лише різницею, що палили в них «по-чорному».
І нарешті, третє свідчення високого розвитку трипільців. За глиняними фігурками вдалося встановити, що тканини, які виготовляли стародавні жителі України, мали візерунки, а це вимагає від виробників знання досконалих технологій ткацтва. Та й кравці з них були вдатні – самих лише жилеток придумали близько 123 моделей, а жінки прикрашали себе щонайменше вісьмома видами зачісок, серед яких були знані нам косички та вузли.
Китайські символи – на трипільських черепках
Але найцікавіше криється в таїнстві трипільського гончарства. Їхній посуд призначався для здійснення обрядів і символізував прагнення до безсмертного життя. Тому витвори цього виду мистецтва прирівнюють до єгипетських пірамід і шумерських зіккуратів. Майже всі горщики, знайдені археологами, прикрашено символічними знаками. Науковці розглядають їх як свідчення зародження писемності. До речі, символічні знаки, які ми звикли бачити на українських писанках, походять ще з тих часів. Усі ці знаки, орнаменти та статуетки є свідченням того, що трипільці не цуралися магії. У покинутих житлах, які вони зазвичай спалювали, археологи знаходять поламані людські фігурки. Історики припускають, що спочатку чаклували всі без винятку, але із часом магія стала надбанням лише обраних, сформувавши таким чином прошарок привілейованих. Ще одна загадка, залишена нам трипільцями, – знамениті китайські символи «Інь» та «Янь», присутні на трипільських черепках.
В тему:
Арійці: культурне переміщення в Китай
Арійські корені культури давнього Китаю
Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля
Тризуб і сакура
Трипільська цивілізація. Яка вона?
Хто заснував Трипільську культуру?
Українська цивілізація
У Китаї виявлені стародавні гончарні майстерні, створені європейцями
Гробницю першого китайського імператора побудували європейці
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта