03 вересня 2010 р., п`ятниця, 01:03  

       УКРАЇНА НЕВІДОМА

© Ф.Крюгер

Перлини української толерантності

12:47 31.03.2008

Окупаційні засоби масової інформації нав’язливо зомбують співвітчизників дезінформацією про те, що українці буцімто завжди були «толерантними» і «поміркованими». Йдучи на зустріч побажанням трудящих, пропоную в хронологічному порядку топ-десятку вітчизняної зваженості, терпимості та поміркованості.

10. Вбивство Аскольда і Діра (882). Двоє перших давньоукраїнських князів демонстративно зарубані у 882 році в Києві дружинниками Князя Олега на очах п’ятирічного Ігоря Рюриковича.

9. Помста Княгині Ольги (945-946). Обурена підступним вбивством древлянами свого чоловіка Князя Ігоря, Ольга влаштувала їм криваву масакру – старійшини древлян були забиті, древлянські посли спалені живцем в лазні, столиця древлян – Іскоростень – спалена, місцеве населення ліквідовано.

8. Остаточне вирішення хазарського питання (965). Князь Святослав на чолі війська стер іудейський хазарський каганат з лиця землі - досі археологи не спромоглися знайти навіть залишки хазарських населених пунктів. Хазарське населення тотально вирізано і тому зникло з лиця землі.

7. Хмельниччина (1648-1657). Переможна війна проти кагалу паразитів носила яскравий етнічно-релігійний характер. Кровопролитні битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Берестечком, Збаражем, а також раніше під Дюнкерком (франко-іспанська війна 1646), увійшли до золотих сторінок середньовічної історіографії.

6. Олекса Довбуш (1700-1745). Вождь опришків – карпатських повстанців, борців проти національного і соціального окупаційного гніту, відповідно до сьогоднішньої термінології – екстреміст, ксенофоб, командир «незаконного воєнізованого формування». Безжальне знищення угрупуванням Довбуша кагалу паразитів викликало у українських селян та робітників захоплення і одностайну підтримку. Про героя складено чимало народних пісень, легенд, переказів.

5. Коліївщина (1768-1769). Народне повстання проти кагалу паразитів розпочалося з магічного ритуалу освячення ножів у холодноярському Мотриному монастирі. Вершина феєрії – взяття гайдамаками Умані 10 вересня 1768 року з подальшим погромом та вирізанням опонентів від мала до велика загальною кількістю до 60 000 трупів. Тарас Шевченко присвятив героям Коліївщини свою найпотужнішу актуальну поему «Гайдамаки».

4. Устим Кармалюк (1787-1835). Вождь народного спротиву на Поділлі, відповідно до сьогоднішньої термінології – екстреміст, ксенофоб, командир «незаконного воєнізованого формування». Різав, вбивав, спалював українофобів всіх мастей. Гроші роздавав соціально незахищеним верствам населення. Неодноразово арештовувався окупаційною адміністрацією, проте завжди неймовірним чином виривався на волю. Вбитий срібною кулею – тільки так можна було перервати шлях воїна-характерника.

3. Герої Крут (1918). Кілька сотень київських студентів та козаків з навколишніх сіл Чернігівщини, порушивши пацифістсько-толерастичну доктрину Центральної ради УНР, фанатично із зброєю в руках протистояли чисельно переважаючим окупаційним підрозділам комуністичної Росії. За кількістю вбитих ворогів взяли гору, проте вдалася взнаки кількісна меншість та відсутність набоїв і підкріплення як наслідок злочинного пацифізму винниченківців. Відповідно до сучасної ліберальної термінології Герої Крут – екстремісти, провокатори, учасники «незаконного воєнізованого формування».

2. Організація Українських Націоналістів. Найдієвіша праворадикальна тоталітарна структура національного спротиву ХХ століття, 100% відповідна духу часу. Бійці ОУН практикували широкий спектр нейтралізації опонентів з терористичними актами включно. Націоналісти наводили жах на окупантів, комуністів та іншу наволоч. Вожді ОУН Євген Коновалець та Степан Бандера сформували образ українського націоналіста як жорсткого безжального ефективного бійця-носія високої особистої культури та порядності.

1. Українська Повстанська Армія. Успадкувала кращі традиції дружинників Київської Русі, гайдамаків та січових стрільців. Захищала інтереси українців з 1942 по 1960 рік (останній бій на Тернопіллі). Винищувала окупантів 24 години на добу за першої нагоди. УПА досі викликає жах серед українофобів, комуністів та ліберастів. Відновлення УПА – страшний сон ворогів народу.

Від НО. Героїчні сторінки вітчизняної історіографії докорінно суперечать нав’язуваній українцям чужинській єресі «толерантності». Саме тому в умовах окупації наша історія є табу. Після відновлення української державності Третього Гетьманату вітчизняну історію буде легалізовано та поширено починаючи з дитячих садків та закінчуючи кінематографом. Наше майбутнє – модернізоване минуле.