Благодійний Фонд «Україна-Русь» передав у дар Львівському історичному музею карту Самостійної України, видану відомою картографічною фірмою «Фрайтаг і Берндт» у Відні 1918-го року. Усі написи на ній – українською мовою.
Як повідомив президент фонду Ростислав Новоженець, це, за свідченнями фахівців, є оригінал історичної карти Української Держави часів гетьмана Павла Споропадського, періоду жовтня 1918-го року. «Ця карта була передана нам місцевими патріотами з Івано-Франківська, де зберігалася на стриху з середини 80-х років. Її безпосередньо приніс у фонд племінник колишнього крайового командира УВО Юліана Головінського Любомир Головінський для використання у підготовці проектів фонду, які найчастіше стосуються української історії. А до цього карта належала Василю Гавриліву. Однак, у фонді ми розуміли, що не маємо морального права використовувати такий поважний документ для внутрішніх потреб. І ця карта має стати надбанням широкого загалу. Ми вирішили її передати в історичний музей, аби з нею ознайомилось якомога більше людей. Замовили до карти поважну раму, наклали на паспарту – майже за сто років папір став дуже крихкий і без цього міг би розсипатися у руках», - розповів Ростислав Новоженець.
На карті добре видно, якою була Українська держава через дев’ять місяців після проголошення Самостійності 22-го січня 1918-го року. Там ще не окреслена територія Західноукраїнської Народної Республіки, що виникла 1 листопада і долучилась до УНР вже після того, як карту було надруковано. Однак, кордон Самостійної України заходить вглиб нинішньої білоруської території приблизно на 80-150 км (Берестейщина, Гомельщина), а в бік теперішньої Росії заглиблюється на 120 км (Стародубщина) та вклинюється на 250 км (Східна Слобожанщина – Курщина та Вороніжчина).
До речі, на карті позначено Крим як українську територію. Тож маємо перед очима автентичний історичний документ, який спростовує брехливу тезу московської влади, що Крим, мовляв, Хрущов подарував Україні за часів СРСР. На цьому у своєму виступі наголосив депутат Львівської обласної ради Михайло Барбара.
Приймаючи дар від фонду, директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський сказав, що перед нами – історична правда. Вказуючи на карту, він визнав, що це вкрай важливий документ для науковців та дослідників та пообіцяв обов’язково включити її до експозиції у відновлюваному музеї визвольних змагань (філія історичного).
Директор Львівської обласної бібліотеки історик Іван Сварник заявив, що у нього в фондах є десятки оригінальних історичних карт згаданої картографічної фірми. Однак, мап України, із зрозумілих причин, там немає. Бо сам факт володіння такою картою міг потягнути на «путівку» до Сибіру. Тому сьогодні дуже важливо акцентувати увагу на заборонених колись темах, зокрема, періоду визвольних змагань 1917-1921 рр.
Сьогодні ця тема більш ніж актуальна. Адже широкій громадськості досі невідомі справжні історичні факти з недавнього, здавалося б, минулого України. Ростислав Новоженець розповів, що після його виступу на вічі у Львові 22-го січня цього року до нього почали висувати претензії. Він прилюдно пояснював, що Соборність в розумінні творців Акту Злуки – це не лише єдність окремих територій, а об’єднання всіх етнічних земель в складі однієї держави, і нагадав, що нині соборності немає, адже значна частина української території (близько третини) зараз перебуває під владою сусідніх держав. А у засобах масової інформації з’явилися численні повідомлення про те, що Р.Новоженець, мовляв, висуває територіальні претензії до Росії, Польщі, Білорусі та всіх інших сусідів. Таке трактування його слів Р.Новоженець пояснив або ж відвертою провокацією, або ж цілковитим незнанням історії.
«Фронт між націями сьогодні проходить на рівні історії. Тому до таких матеріалів прикута особлива увага політиків і державних діячів. Не дарма в Росії при президенті створили роки зо два тому спеціальну комісію, яка би блокувала перегляд офіційної історії РФ у невигідному для неї світлі, - сказав Р.Новоженець. – Тож ми, українці, просто зобов’язані вивчати і відстоювати свою історичну правду. Але до чого тут територіальні претензії?».
Продовжуючи цю тему, Михайло Барбара нагадав присутнім, що справді, нинішні кордони європейських держав, у тому числі й України, були, в основному, визначені іще ялтинськими угодами під час Другої світової війни. Ніхто сьогодні переглядати їх не збирається. Але ж це не означає, що ми не повинні знати та пам’ятати, звідки починалася і де закінчувалася українська земля. Тим більше, що під тиском Сталіна Америка та Велика Британія погодилася встановлювати повоєнні кордони без врахування інтересів української нації, що не мала тоді власної самостійної держави.
У тезах виступаючих звучала і така думка: за межами України сьогодні залишилися мільйони українців. І обов’язок нинішньої влади дбати про задоволення їхніх національних і культурних потреб. А аргументи для дипломатичних перемовин з цього приводу можна брати, зокрема, і з такої карти як з історичного документу.
Дарування карти Благодійний Фонд «Україна-Русь» присвятив героям бою під Крутами 29 січня 1918-го року.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Львівському історичному музею подарували карту України 1918-го року
Світ:
Благодійний Фонд «Україна-Русь» передав у дар Львівському історичному музею карту Самостійної України, видану відомою картографічною фірмою «Фрайтаг і Берндт» у Відні 1918-го року. Усі написи на ній – українською мовою.
kart_20110128.jpg
Як повідомив президент фонду Ростислав Новоженець, це, за свідченнями фахівців, є оригінал історичної карти Української Держави часів гетьмана Павла Споропадського, періоду жовтня 1918-го року. «Ця карта була передана нам місцевими патріотами з Івано-Франківська, де зберігалася на стриху з середини 80-х років. Її безпосередньо приніс у фонд племінник колишнього крайового командира УВО Юліана Головінського Любомир Головінський для використання у підготовці проектів фонду, які найчастіше стосуються української історії. А до цього карта належала Василю Гавриліву. Однак, у фонді ми розуміли, що не маємо морального права використовувати такий поважний документ для внутрішніх потреб. І ця карта має стати надбанням широкого загалу. Ми вирішили її передати в історичний музей, аби з нею ознайомилось якомога більше людей. Замовили до карти поважну раму, наклали на паспарту – майже за сто років папір став дуже крихкий і без цього міг би розсипатися у руках», - розповів Ростислав Новоженець.
На карті добре видно, якою була Українська держава через дев’ять місяців після проголошення Самостійності 22-го січня 1918-го року. Там ще не окреслена територія Західноукраїнської Народної Республіки, що виникла 1 листопада і долучилась до УНР вже після того, як карту було надруковано. Однак, кордон Самостійної України заходить вглиб нинішньої білоруської території приблизно на 80-150 км (Берестейщина, Гомельщина), а в бік теперішньої Росії заглиблюється на 120 км (Стародубщина) та вклинюється на 250 км (Східна Слобожанщина – Курщина та Вороніжчина).
До речі, на карті позначено Крим як українську територію. Тож маємо перед очима автентичний історичний документ, який спростовує брехливу тезу московської влади, що Крим, мовляв, Хрущов подарував Україні за часів СРСР. На цьому у своєму виступі наголосив депутат Львівської обласної ради Михайло Барбара.
Приймаючи дар від фонду, директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський сказав, що перед нами – історична правда. Вказуючи на карту, він визнав, що це вкрай важливий документ для науковців та дослідників та пообіцяв обов’язково включити її до експозиції у відновлюваному музеї визвольних змагань (філія історичного).
Директор Львівської обласної бібліотеки історик Іван Сварник заявив, що у нього в фондах є десятки оригінальних історичних карт згаданої картографічної фірми. Однак, мап України, із зрозумілих причин, там немає. Бо сам факт володіння такою картою міг потягнути на «путівку» до Сибіру. Тому сьогодні дуже важливо акцентувати увагу на заборонених колись темах, зокрема, періоду визвольних змагань 1917-1921 рр.
Сьогодні ця тема більш ніж актуальна. Адже широкій громадськості досі невідомі справжні історичні факти з недавнього, здавалося б, минулого України. Ростислав Новоженець розповів, що після його виступу на вічі у Львові 22-го січня цього року до нього почали висувати претензії. Він прилюдно пояснював, що Соборність в розумінні творців Акту Злуки – це не лише єдність окремих територій, а об’єднання всіх етнічних земель в складі однієї держави, і нагадав, що нині соборності немає, адже значна частина української території (близько третини) зараз перебуває під владою сусідніх держав. А у засобах масової інформації з’явилися численні повідомлення про те, що Р.Новоженець, мовляв, висуває територіальні претензії до Росії, Польщі, Білорусі та всіх інших сусідів. Таке трактування його слів Р.Новоженець пояснив або ж відвертою провокацією, або ж цілковитим незнанням історії.
«Фронт між націями сьогодні проходить на рівні історії. Тому до таких матеріалів прикута особлива увага політиків і державних діячів. Не дарма в Росії при президенті створили роки зо два тому спеціальну комісію, яка би блокувала перегляд офіційної історії РФ у невигідному для неї світлі, - сказав Р.Новоженець. – Тож ми, українці, просто зобов’язані вивчати і відстоювати свою історичну правду. Але до чого тут територіальні претензії?».
Продовжуючи цю тему, Михайло Барбара нагадав присутнім, що справді, нинішні кордони європейських держав, у тому числі й України, були, в основному, визначені іще ялтинськими угодами під час Другої світової війни. Ніхто сьогодні переглядати їх не збирається. Але ж це не означає, що ми не повинні знати та пам’ятати, звідки починалася і де закінчувалася українська земля. Тим більше, що під тиском Сталіна Америка та Велика Британія погодилася встановлювати повоєнні кордони без врахування інтересів української нації, що не мала тоді власної самостійної держави.
У тезах виступаючих звучала і така думка: за межами України сьогодні залишилися мільйони українців. І обов’язок нинішньої влади дбати про задоволення їхніх національних і культурних потреб. А аргументи для дипломатичних перемовин з цього приводу можна брати, зокрема, і з такої карти як з історичного документу.
Дарування карти Благодійний Фонд «Україна-Русь» присвятив героям бою під Крутами 29 січня 1918-го року.
Дух волі
Завантажити фотокопію карти ТУТ
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта