Або влада почне демонтаж віджилої системи згори, з забороною компартії як злочинної організації, перейменування вулиць, знесення пам’ятників садистам, збоченцям і серійним убивцям, люстрацію і всі інші відомі в історії процедури - або нас чекає революція знизу.
Історичний процес розвитку цивілізації проходить циклічно і його порогові «спурти» відбувають в переломні періоди на початку, всередині і наприкінці століть. Людський чинник в цьому об’єктивному процесі неминуче присутній. Саме тому історики говорять про революції знизу і революції згори.
Перші з них відбуваються як народна стихія. Яскравий тому приклад нинішні події в арабському і вже не лише в арабському світі. Значно рідше в історії трапляються революції згори, які можна іншими словами назвати усвідомленим демонтажем розумним, вольовим і дієвим правителем повністю віджилої і струхнявілої системи державного управляння з заміною її на нову, більш прогресивну.
Так, революція 1905 року дала зрозуміти найосвіченішим аналітикам тодішньої Російської імперії, що не лише державний механізм, але й сама імперська ідея вже віджила своє і тому наступна революція неодмінно її змете до основи. До влади було приведено людину, яка це розуміла. Ним став прем’єр-міністр Столипін. Його радикальні реформи і були намаганням демонтажу неефективного імперського механізму державного управління на більш відповідний сучасності.
Аграрна реформа, створення земств і таке інше почали швидкий демонтаж російської общини, яка була очевидним гальмом подальшого суспільного розвитку. На рівні ментальності вона таким залишається в Росії і донині. В 1911 році в Києві, який відіграв як у випадку зі Столипіним, так і у справі Распутіна, вирішальну роль могильника імперії, його було вбито. Реформи згорнули - і вже через 6 років спалахнула найкривавіша в історії людства революція.
На відміну від Столипіна президент Франції де Голль свій задум з демонтажу віджилої системи здійснив. Початок масовий студентських заворушень, які почали перекидатися на заводи і фабрики, він зустрів моментальними реформами всіх сфер життя французького суспільства. Революція згори де Голля виявилася настільки успішною, що її наслідували і інші європейські держави.
Натомість у нинішньому Китаї, де комуністи будують капіталізм, стара система не була демонтована і тому революція в цій країні є лише питанням часу.
В арабських країнах стара система, яка обрушилася на наших очах, була створена за часів біполярного світу. Країни Північної Африки вибудовували власну систему державного управління, взявши за взірець Радянський Союз. Звичайно, з врахуванням місцевої специфіки. Ізраїль, Туреччина, тодішній Іран потрапили у сферу інтересів США і намагалися «мавпувати» цю країну.
Після розпаду СРСР і всієї соціалістичної системи європейським країнам, так званого соціалістичного табору, а також країнам Балтії вдалося провести революцію згори, демонтувавши віджилу радянську систему. Скрізь в цих країнах відбулася люстрація і носії струхнявілих ідей були відсторонені від влади.
Зовсім інакше розвивалася ситуація в пострадянських країнах і арабських та інших сателітах «страни дураков», тобто Радянського Союзу. Стара система продовжувала функціонувати з кожним роком деградуючи все більше. Врешті-решт вона просто розвалилася на очах.
Народ в арабських країнах вийшов на вулиці і змістив носіїв віджилих ідей і повністю здеградованої системи державного управління. Її вже не могли врятувати навіть ніякі ринкові реформи, які зовсім не вмонтовувалися в чужорідний їм суспільний організм.
Одним з найяскравіших прикладів такого розвитку ситуації стала Україна.
Дійсно, система державного механізму у нас залишилася повністю радянською. Носії збанкрутілих ідей донині знаходяться при владі і з приходом до державного керма Партії регіонів у купі з комуністами їх навіть стало набагато більше. Все в нас залишається радянським – дороги, назви вулиць, пам’ятники, комунікації, освіта, охорона здоров’я тощо.
Стихійний рух з демонтажу пам’ятників всіляким комуністичним і імперським збоченцям абсолютно по-дебільному не вітається державою, а всіляко переслідується. Абсолютно віджилі маразматики позавчорашнього дня, «хворі на всю голову люди» перебуваючи в якомусь віртуальному світі «на своїй хвилі» «взяли» собі в голову, що вони здатні змінити хід історії. Звідси і ексцеси з пам’ятником серійному вбивці і садисту Сталіну, намагання реанімувати вже не труп, а кістяк Російської імперії і таке інше.
Але, як то кажуть, «карочє». Для мене, як для «новоявленого лжепророка» очевидно, що Україна нині знаходиться, кажучи науково, в точці біфуркації. Або влада почне демонтаж віджилої системи згори, з забороною компартії, як злочинної організації, перейменування вулиць, знесення пам’ятників садистам, збоченцям і серійним убивцям, люстрацію і всі інші відомі в історії процедури - або нас чекає революція знизу.
Так чи інак, але стара радянська система вже повністю вичерпала свій ресурс розвитку і або буде розібрана по цеглинці або обрушиться на голови тим, які цього вчасно не зробили.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Демонтаж або революція
Світ:
Або влада почне демонтаж віджилої системи згори, з забороною компартії як злочинної організації, перейменування вулиць, знесення пам’ятників садистам, збоченцям і серійним убивцям, люстрацію і всі інші відомі в історії процедури - або нас чекає революція знизу.
20110308125945.jpg
Історичний процес розвитку цивілізації проходить циклічно і його порогові «спурти» відбувають в переломні періоди на початку, всередині і наприкінці століть. Людський чинник в цьому об’єктивному процесі неминуче присутній. Саме тому історики говорять про революції знизу і революції згори.
Перші з них відбуваються як народна стихія. Яскравий тому приклад нинішні події в арабському і вже не лише в арабському світі. Значно рідше в історії трапляються революції згори, які можна іншими словами назвати усвідомленим демонтажем розумним, вольовим і дієвим правителем повністю віджилої і струхнявілої системи державного управляння з заміною її на нову, більш прогресивну.
Так, революція 1905 року дала зрозуміти найосвіченішим аналітикам тодішньої Російської імперії, що не лише державний механізм, але й сама імперська ідея вже віджила своє і тому наступна революція неодмінно її змете до основи. До влади було приведено людину, яка це розуміла. Ним став прем’єр-міністр Столипін. Його радикальні реформи і були намаганням демонтажу неефективного імперського механізму державного управління на більш відповідний сучасності.
Аграрна реформа, створення земств і таке інше почали швидкий демонтаж російської общини, яка була очевидним гальмом подальшого суспільного розвитку. На рівні ментальності вона таким залишається в Росії і донині. В 1911 році в Києві, який відіграв як у випадку зі Столипіним, так і у справі Распутіна, вирішальну роль могильника імперії, його було вбито. Реформи згорнули - і вже через 6 років спалахнула найкривавіша в історії людства революція.
На відміну від Столипіна президент Франції де Голль свій задум з демонтажу віджилої системи здійснив. Початок масовий студентських заворушень, які почали перекидатися на заводи і фабрики, він зустрів моментальними реформами всіх сфер життя французького суспільства. Революція згори де Голля виявилася настільки успішною, що її наслідували і інші європейські держави.
Натомість у нинішньому Китаї, де комуністи будують капіталізм, стара система не була демонтована і тому революція в цій країні є лише питанням часу.
В арабських країнах стара система, яка обрушилася на наших очах, була створена за часів біполярного світу. Країни Північної Африки вибудовували власну систему державного управління, взявши за взірець Радянський Союз. Звичайно, з врахуванням місцевої специфіки. Ізраїль, Туреччина, тодішній Іран потрапили у сферу інтересів США і намагалися «мавпувати» цю країну.
Після розпаду СРСР і всієї соціалістичної системи європейським країнам, так званого соціалістичного табору, а також країнам Балтії вдалося провести революцію згори, демонтувавши віджилу радянську систему. Скрізь в цих країнах відбулася люстрація і носії струхнявілих ідей були відсторонені від влади.
Зовсім інакше розвивалася ситуація в пострадянських країнах і арабських та інших сателітах «страни дураков», тобто Радянського Союзу. Стара система продовжувала функціонувати з кожним роком деградуючи все більше. Врешті-решт вона просто розвалилася на очах.
Народ в арабських країнах вийшов на вулиці і змістив носіїв віджилих ідей і повністю здеградованої системи державного управління. Її вже не могли врятувати навіть ніякі ринкові реформи, які зовсім не вмонтовувалися в чужорідний їм суспільний організм.
Одним з найяскравіших прикладів такого розвитку ситуації стала Україна.
Дійсно, система державного механізму у нас залишилася повністю радянською. Носії збанкрутілих ідей донині знаходяться при владі і з приходом до державного керма Партії регіонів у купі з комуністами їх навіть стало набагато більше. Все в нас залишається радянським – дороги, назви вулиць, пам’ятники, комунікації, освіта, охорона здоров’я тощо.
Стихійний рух з демонтажу пам’ятників всіляким комуністичним і імперським збоченцям абсолютно по-дебільному не вітається державою, а всіляко переслідується. Абсолютно віджилі маразматики позавчорашнього дня, «хворі на всю голову люди» перебуваючи в якомусь віртуальному світі «на своїй хвилі» «взяли» собі в голову, що вони здатні змінити хід історії. Звідси і ексцеси з пам’ятником серійному вбивці і садисту Сталіну, намагання реанімувати вже не труп, а кістяк Російської імперії і таке інше.
Але, як то кажуть, «карочє». Для мене, як для «новоявленого лжепророка» очевидно, що Україна нині знаходиться, кажучи науково, в точці біфуркації. Або влада почне демонтаж віджилої системи згори, з забороною компартії, як злочинної організації, перейменування вулиць, знесення пам’ятників садистам, збоченцям і серійним убивцям, люстрацію і всі інші відомі в історії процедури - або нас чекає революція знизу.
Так чи інак, але стара радянська система вже повністю вичерпала свій ресурс розвитку і або буде розібрана по цеглинці або обрушиться на голови тим, які цього вчасно не зробили.
В тему:
Брати-мусульмани і брати-українці
Революції без лідера як нове явище світоустрою
Системна криза влади в Україні
Чому відбуваються революції: Туніс та інші…
Анафема Україні (відповідь українця прем’єр-міністру Росії Путіну)
Маразм застою в Україні
Куди йде Україна: геостратегічний прогноз футуролога
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта