Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 70
  • Переглядів: 71

В Естонії пройшов Конгрес Ліги вільних націй, що поєднує рухи за незалежність корінних народів та регіонів РФ

Категорія:

Минулого тижня на вулицях Таллінна було чути татарську промову, а в містечку Отепя, де колись освятили в церкві перший прапор Естонії, поряд з ним майорів прапор іншого фіно-угорського народу – ерзян. З 4 по 6 квітня в Естонії вперше проходив Конгрес Ліги вільних націй, що поєднує низку рухів за незалежність корінних народів та регіонів Росії.

24041301.jpg

Президент Ліги вільних націй Раджана Дугар-ДеПонте відкрила зібрання

"Ми вперше зібралися, щоб на весь світ заявити про свій намір звільнитися від кайданів російського колоніалізму. Нами рухають почуття справедливості, відповідальності та обов'язку. Від імені окупованих московською імперією народів ми висловлюємо підтримку українському народові. Використовуючи корінні народи у злочинній війні, Кремль проводить геноцид не лише українців, а й нас. Незалежність – це наш останній шанс зберегти себе. Ніч темніше перед світанком. Будемо ж єдиними у нашій боротьбі, щоб разом зустріти сонце свободи!", – сказала президент Ліги вільних націй Раджана Дугар-ДеПонте у своєму вітальному слові, пише Телеграм канал Ліги вільних націй.

Форуми вільних держав пост-Росії, учасники яких також прагнуть набуття суверенітету, останні роки проходили у Польщі, Чехії, Швеції, Бельгії, США, Японії, Франції, Великій Британії та Німеччині, пише Антиімперський Блок Народів.

У чому відмінність Конгресу Ліги вільних націй? Якщо Форум – це дискусійний майданчик для регулярних конференцій, то Ліга – організація, яка існує та веде активну роботу не лише під час публічних зустрічей, а й між ними. Як пояснюють організатори, Конгрес тут не є самоціллю – навпаки, він доповнює роботу учасників Ліги за іншими напрямками, дає їм можливість зустрітися наживо та провести очні голосування з організаційних моментів.

З цим пов’язана і структура Конгресу – розклад ряснів бюрократичними заголовками на кшталт «Доповідь голови Резолюційної комісії» та «Обговорення текстів Статуту та Хартії». Може скластися враження, що весь захід був спрямований на впорядкування внутрішньої роботи Ліги, а непосвяченій людині там було б нудно. Але досвід показав протилежне – гостей на Конгресі було чи не більше, ніж делегатів.

Серед них – засновник центру URALIC  Олівер Лооде, старійшини корінних народів Естонії виро і сето  Кауксі Юлле та Ааре Хирн, основний автор чинної естонської конституції Юрі Адамс, представники фіно-угорських НКО Фінляндії на чолі з Алексі Палокангасом і письменник та політик Антс Міллер.

Звернення до учасників Конгресу з відеозв’язку направили також депутат Верховної Ради України Марія Мезенцева, американський юрист Аскольд Лозінський та багато інших.

Делегатами Конгресу стали лідери та активісти низки національних рухів, у тому числі з Поволжя. Серед них – Сиресь Боляєнь, Віталій Ромашкін та Аріс Ельме (ерзяни),  Доржо Дугаров та Раджана Дугар-ДеПонте (буряти), Айгуль Ліон (башкири), Зуфар Зайнуллін (татари), Антон Мулкахайнен та Максим Кузахметов  (інгерманландці), Імран Ахаєв (чеченці), Сам Міш (черкеси).

З формального погляду, основним результатом Конгресу стало ухвалення низки основоположних документів Ліги вільних націй. Хоча організація існує вже два роки та постійно зростає, приймаючи до свого складу нові національні рухи, вона досі не була зареєстрована як юридична особа. Описи її цілей та методів роботи, принципів та специфіки управління досі були лише проектами чи чернетками.

Прийняті в результаті Конгресу Хартія та Статут покликані це виправити, а Організаційна комісія, зібрана під час Конгресу з-поміж його делегатів, ухвалила рішення зайнятися реєстрацією Ліги як некомерційної організації у Фінляндії з подальшим відкриттям філій в інших країнах Балтії, решти Європи та світу.

Крім внутрішніх документів Ліги на Конгресі обговорювалися тексти офіційних звернень до Рійгікогу (естонського парламенту), до міжнародної спільноти загалом і до земляків – представників народів та жителів регіонів РФ.

"Не бажаєте думати про свою долю та своє майбутнє – подумайте про дітей. Яке майбутнє ви їм приготували? Асиміляція, бідність і доля бути «гарматним м’ясом» у нескінченних російських війнах та спецопераціях. Бажаєте для своїх дітей іншої долі? Готуйтеся до краху режиму, щоб ми зустріли цю подію не спостерігачами, а творцями. Опирайтеся асиміляції, навчайте дітей рідних мов. Використовуйте легальні громадські організації та товариства для побудови та зміцнення горизонтальних зв’язків усередині нації. Уникайте мобілізації та служби у ЗС РФ. Немає нічого почесного в тому, щоб прислужувати Москві та проливати свою кров задля поневолення інших народів. Росія впаде не тому, що це бажаємо ми. Вона впаде, бо наприкінці обраного нею шляху – обрив і прірва. Будьте готові до боротьби за свою свободу та незалежність" – це рядки звернення, ухваленого Конгресом.

"Ми не хочемо жити у цій державі. Але розпадеться вона не тільки тому, що ми цього хочемо, а тому, що час настав. Процес розпаду незворотний. І коли ми чуємо, що нам кажуть із європейських країн: «Давайте дамо росіянам ще один шанс», ми це розуміємо так: «А давайте ви ще побудете в становищі рабів – безвільних, безправних», – сказав головний старійшина ерзянського народу Сирес Боляєнь естонським журналістам на прес-конференції після Конгресу.

Активісти Ліги не перший рік спілкуються з політиками різних країн щодо визнання права корінних народів Росії на самовизначення та державність, намагаючись донести до міжнародного співтовариства, чому вони вважають розпад Росії необхідним не тільки для своїх народів, а й для світової безпеки. Деякі успіхи вони досягли в Україні, яка визнала Ічкерію тимчасово окупованою Росією та засудила геноцид чеченського народу. Виступали представники рухів Ліги й у Європарламенті.

Проведення Конгресу в Естонії – це можливість розширити роботу з цього напряму та розпочати діалог із державами Балтії. За словами організаторів, історія національно-визвольних рухів Естонії, Латвії та Литви має багато паралелей з їхньою власною діяльністю, а успішне здобуття незалежності та побудова розвинених демократій у цих країнах надихає їх на подальшу боротьбу.

Крім прийняття ряду основоположних документів та налагодження зв’язків з Естонією, Конгрес став можливістю вперше зустрітися особисто, познайомитися та обмінятися досвідом для учасників Ліги з різних рухів, країн та сфер діяльності. Різноманітність публіки справді вражала – від бійця Збройних Сил України, який приїхав на Конгрес з фронту в парадній формі з нашивкою Інгерманландії, до офіційного представника Ічкерії в Таллінні, башкирської журналістки з Каліфорнії та татарських студентів з Польщі.

На думку Сиреся Боляєня, цей досвід особистого знайомства та дружнього спілкування між учасниками Ліги, які раніше зустрічалися лише на онлайн-дзвінках, – один із найважливіших результатів Конгресу, який позначиться на подальшій роботі Ліги.

Нагадаємо, у лютому 2024 року Верховна Рада України визнала право інгуського народу на створення незалежної держави.

Наші інтереси: 

Стежимо за національно-визвольними рухами корінних народів РФ.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи