Марганець – ще вчора 90% населення не знали про існування цього невеликого індустріального містечка. Сьогодні ми вимовляємо цю назву з подивом і захопленням.
Марганець став для нас символом української гордості, показом того що у будь якої гостинності є межі.
Вірмени давно почували себе господарями міста. Ніде офіційно не працюючи «гості з півдня» роз’їжджали на «лексусах» та «мерсах», їхнім «хлібом» є кримінал, торгівля, контроль за видобутком марганцю. Знахабнілі «гості» підкреслювали свій статус і фізично - напади на українців, каліцтва і згвалтування стали звичними речами.
Остання крапля переповнила чашу терпіння українців у мить. Вбитий вірменами молодий українець, вбитий за те, що заступився за дівчат, до яких приставали «южанє». Ця звістка миттю пронеслась по місту. І в Марганцю, що знаходиться в 10 кілометрах від залишків Запорожської Січі, прокинувся бойовий козацький дух.
За ніч запалали десятки домів і авто чужинців, «горді горці» втікали перед молодими українцями, як собаки перед вовком.
Знадобилося всього два дні щоб очистити усе місто від нестерпного гніту чужинців.
І нехай верещать нацменівскі ЗМІ про «злих» українців та «добрих» вірменів, нехай звозять батальйонами «Беркут», місто прокинулось і вже ніколи не буде таким, як раніше сплячим і безпорадним. Українці Марганця зрозуміли, що таке своє і що чуже, що за своє треба боротися, а чуже поборювати.
Марганець – це приклад для всієї окупованої і безпорадно сплячої, але готової прокинутися України!
Ми відчуваємо подих майбутнього зриву, відчуваємо майбутнє пробудження країни, її очищення!
І першим на цей великий шлях стало учора невідоме, а сьогодні славетне місто Марганець!
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Марганець як новий символ гордості
Світ:
09020606a.jpg
Марганець став для нас символом української гордості, показом того що у будь якої гостинності є межі.
Вірмени давно почували себе господарями міста. Ніде офіційно не працюючи «гості з півдня» роз’їжджали на «лексусах» та «мерсах», їхнім «хлібом» є кримінал, торгівля, контроль за видобутком марганцю. Знахабнілі «гості» підкреслювали свій статус і фізично - напади на українців, каліцтва і згвалтування стали звичними речами.
Остання крапля переповнила чашу терпіння українців у мить. Вбитий вірменами молодий українець, вбитий за те, що заступився за дівчат, до яких приставали «южанє». Ця звістка миттю пронеслась по місту. І в Марганцю, що знаходиться в 10 кілометрах від залишків Запорожської Січі, прокинувся бойовий козацький дух.
За ніч запалали десятки домів і авто чужинців, «горді горці» втікали перед молодими українцями, як собаки перед вовком.
Знадобилося всього два дні щоб очистити усе місто від нестерпного гніту чужинців.
І нехай верещать нацменівскі ЗМІ про «злих» українців та «добрих» вірменів, нехай звозять батальйонами «Беркут», місто прокинулось і вже ніколи не буде таким, як раніше сплячим і безпорадним. Українці Марганця зрозуміли, що таке своє і що чуже, що за своє треба боротися, а чуже поборювати.
Марганець – це приклад для всієї окупованої і безпорадно сплячої, але готової прокинутися України!
Ми відчуваємо подих майбутнього зриву, відчуваємо майбутнє пробудження країни, її очищення!
І першим на цей великий шлях стало учора невідоме, а сьогодні славетне місто Марганець!
Майбутнє належить нам!
Слава Героям!
В тему:
Що насправді відбувається в Марганці?
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта